Я опишу приваби літніх плес,
Протуберанці вибухів-ексцесів.
Я обійдуся без блідих словес.
Тлів довгий зачин.
Йду в театр експресій.
Змалюю вир ілюзій, тугу, жах,
Червоний кокон болю, плат розпуки.
Хай оминають мерехтливий дах
Безхліб`я, пандемії... Вмілі руки
Спочинуть на листочку-сповитку.
Ловлю крилатки, першосніг лапчастий.
Гризоти кондубасяться в кутку.
Збираю фабули…
Минаю пастку.
Хай буде дім – цитринна цитадель,
Захищена від смерчу, злив, оркану!
Я обійдуся без чужих ідей,
Побачу тло крізь призми і паркани.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Гарбузи і соняхи - Василь Мартинюк Моя дружина посадила між гарбузами соняхи, не подумавши про те, що гарбузи розростаються так, що затінюють все навколо, навіть бур'яни під ними гинуть. Здавалося, що те саме буде й зі соняхами. Але раптом соняхи потягнулися вгору - і їм перестали бути страшними будь-які гарбузи. Поезія присвячена другу Юрію Серьогіну до дня його народження.